Надмірне прагнення до гармонії змісту та форми породжує чудовиськ. От, наприклад, дизайн-студія Fathom видала «Франкенштейна» Мері Шеллі, текст якого скомпоновано із 55 тисяч шрифтових фрагментів. «Матеріалом» для дизайнерів стали файли PDF, розміщені у вільному доступі в інтернеті.
Виглядає суто технічною вправою, але метафора онлайн-бібліотек як одного величезного цвинтаря рятує проект.
Ось така реклама автобіографій та біографій для книгарні Ideas Books. Монро, Елвіс та чомус Андре Аґассі поки обернулись до нас… ну, самі бачите чим, однак ніби готові показати усе.
До речі, хтось може нагадати бодай одну вітчизняну автобіографію/біографія, яка в нас була популярною/добре продавалась останніми роками.
Якщо чесно, я не люблю гастрономічні метафори стосовно літаратури, особливо розподіл текстів на “смачні” та “нестравні”. Ну що вдієш, на колір та смак товариш не всяк. З іншого боку, можу зрозуміти людей, які шукають в текстах синестезії. Рембо, скажімо, “Голосівки” написав. А цей-от добродій взяв та сконструював друкарську машинку для приготування коктейлей. Саме так: одна літера – один напій, головне правильно приєднати пляшки, а там пий що хочеш, хоч Бодлера, хоч Панаса Мирного.
Книгарні, що мирно собі функціонують, привертають громадську увагу переважно тоді, коли мають якусь цікавинку. Звідси рейтигни найбільших, найстаріших, найнезвичніших книгарень світу. Мертві книгарні цікаві самі собою, завжди. “Смерть міняє все”, як писали сценаристи House M.D. От один товариш зробив добірку книгарені, що зачинились чи саме зачиняються.