Особисті бібліотеки схожі на романтичні стосунки. На фасаді — вечори при свічках, намагання не розлучатись ні на хвилину, схвалення з боку публіки, пристрасть, романтичний шарм та ідилія. А на споді — недоспані ночі, неприхований потяг до привласнення, проблеми з фінансами та здоров’ям, а також темне минуле, до якого краще не лізти.

Якщо перетрусити свою домашню бібліотеку, певен, кожен знайде одну-дві книжки “сумнівного” походження. Чужий екслібрис, дарчий напис на ім’я, яке ви вперше бачите, печатка бібліотеки — ці знаки на тілі фоліанта натякають, що колись книжка мала іншого власника. Звісно, боронь Боже, ніхто не звинувачує вас у крадіжці. Та й до рівня справжніх професіоналів вам усе одно далеко.

У популярній культурі книжкові злодії є виразно дискримінованими у порівняні зі своїми колегами, що спеціалізуються на банках, ювелірних виробах або машинах. Крадіям книжок не присвячують сюжетів у кримінальних програмах, про них не звітує МВС, їх ігнорують режисери та продюсери. Однак це не означає, що серед них не було легендарних майстрів та знавців своєї справи.

Американець Стівен Кері Блумберг (Stephen Carrie Blumberg) — найвідоміший книжковий крадій ХХ сторіччя. З 1974 по 1990 рік — поки його не заарештувало ФБР — він украв понад 28 тисяч книжок із 327 бібліотек та музеїв у США та Канаді.

Журнал Harper’s Magazine присвятив його визначним досягненням центральну статтю свого січневого числа за 1994 рік, на основі якої написаний цей пост.

Блумберг мав річний прибуток від $50 000 до $80 000 від свого транстового фонду, тож крав книжки не задля грошей. Йому належав також і будинок в Айові, умебльований та прикрашений у вікторіанському стилі. Міцними та місткими — від підлоги до стелі – шафами під книжки були заставлені всі кімнати та коридори. За словами автора статті, він нарахував 86 штук, поки не збився з рахунку. Книжкові полиці були вбудовані до задніх стінок шафи для одягу, книжкові полиці були на стінах ванної кімнати, навіть над дверима були невеликі полиці завдовжки десь із 60 см.

“Домашня бібліотека” Блумберга була дуже своєрідно організована. Передпокоєм була “Каліфорнія”, а в кінці будинку розташовувалась “Нова Англія”. Пересуваючи будинком, ти проходив крізь “Міннесоту”, “Іллінойс” і так далі. У ванній була “сортувальна зона” (“можливість взяти щось почитати під час сидіння на унітазі є невимовно приємною”). Верхній майданчик сходів символізував “Огайо”.

Блумберг на час арешту мав сорок один рік, жив самотньо і протягом двадцяти років майже весь час їздив по країні, зазвичай на старому кадилаку або вантажівці. Він ніколи не був одружений, а всі його дружні стосунки не тривали довго. Проводити час із книжками — у бібліотеках чи із своєю “добіркою” — йому було набагато приємніше, як із людьми.

Його книжкова колекція свідчить про яскравий інтерес до ранньої історії США, культури індіанців, піонерів, містопланування, залізниць. Під час судового процесу захист стверджував, що Блумберг намагався врятувати те, що лишилось від цього “забутого світу”, від бібліотек, що не приділяли таким скарбам гідної уваги. Можна припустити, що він мав доволі загострене почуття справедливості: іноді Блумберг навіть залишав на полях книжок власні ремарки олівцем, захоплені — на адресу індіанців, лайливі — на адресу влади. Що цікаво, бібліотекарі вважали за потрібне зберегти усі коментарі Блумберга, після того як книжки повернулись із ФБР; Блумберга навіть цитували у бібліографічних описах книжок. Втім, у Книжкової людини (прізвисько, яким його “нагородили” вже у в’язниці) було не так і багато часу для читання. Він був надто зайнятий мандруванням країною — від однієї водійської кафешки до іншої, від однієї бібліотеки до іншої.

Приваблює творчий характер злочинів Блумберга. Він мав метр сімдесят зросту, а важив менше 60 кілограмів, був акробатичної статури, а тому міг підтягнутись на руках всюди, куди міг дістати.

Він оминав сигналізації у сховищах бібліотек, а кілька разів – вимикав їх. Він пролазив крізь вентиляційні шахти та 8-сантиметрові шпаринки між стелею та ґратами.

У деяких бібліотеках він вилазив по тросу ліфта для подачі книжок, щоб потрапити з приміщень загального доступу до закритих. Якось Блумберг був у шахті ліфта і той почав підніматись. Довелось втиснутись до ніші на стіні, бо інакше його би просто розчавило ліфтом.

Іншим разом він розіграв справжню багатоходову комбінацію, щоб отримати ключ від бібліотечних сховищ. Отримавши перепустку за фальшивим посвідченням особи, він прийшов до бібліотеки та плоскогубцями витягнув циліндр замка на одній з дверей, замінивши його заглушкою, яку приніс із собою. Після чого пішов із циліндром до майстерні, де попросив зробити йому нібито загублений ключ він домашнього замка. Отримавши бажане, повернувся до бібліотеки та замінив заглушку на вкрадений циліндр. Оскільки ключ підходив до всіх замків усередині бібліотеки, Блумберг зміг легко потрапити до книгосховища.

Блумберг міг припускатись орфографічних помилок на письмі, однак у бібліотеках він вдало прикидався університетським викладачем, маючи лише середню освіту.

Він уникав слова “красти”. Блумберг говорив, що збирає колекцію — американської історії, з деякими вкрапленнями найвищих досягнень літератури. Якось він сказав: “Мені дуже подобається володіти книжками, позиченими з бібліотеки”.

Блумберг був переконаний, що має неабиякі заслуги перед рідним містечком. У листах із в’язниці він навіть пропонував організувати комітет зі збору грошей для встановлення в міському парку, навпроти бібліотеки, пам’ятника собі. Скульптура мала зображати Блумберга у пальті зі спеціально збільшеними кишенями, у яких лекго було ховати книжки.

“Сьогоднішні бібліотеки залучені до інформаціного бізнесу, – казав він. – Замість тієї чудової періодики, що виходила у 1890-тих, зараз виходить купа різних журналів, для яких у сховищах залишається дедалі менше місця, тож їх просто викидають на смітник через 60 – 70 років”.

Автор статті запитав у Блумберга, навіщо було красти так багато книжок, і він сказав: “Знаєте, я думаю, що був просто хранителем цих книжок. Я їх зберігав, ділився ними… А хто насправді має право володіти знанням?”

Теги: Stephen Carrie Blumberg, крадіжки книжок, Стівен Кері Блумберг