Не так давно авторитетний обкладинковий блог The Book Design Review оприлюдив свою добірку найкращих книжкових обкладинок 2008 року. Надихнувшись прикладом, ми спробували оцінити успіхи українських видавців та дизайнерів у цій царині.

Замірялись ми на десять найцікавіших обкладинок, однак не так сталося, як гадалося. Цей видавничий рік був не надто багатим на яскраві книжки, яких довго чекають і широко обговорюють. Це було добре помітно ще на Львівському форумі, чи не єдиною яскравою новинкою якого стала “Москалиця” Матіос.

Природно, що спрацювало правило: чим менше резонансних книжок, яким видавці приділяють більше уваги, ніж основній масі видавничого плану,  тим менше й цікавих обкладинок. Тому й наша добірка, що сформувалась за результатами голосування усього колективу блогу, обмежилась чотирма позиціями.

Перше місце: Поштамт. Чарльз Буковскі – Факт.

Обкладинка “Поштамту” – не прорив, не інновація, не геніальне осяяння, це просто якісно зроблена обкладинка. Гарна ідея – тобто небанальний візуальний ряд, безпосередньо по’язаний із текстовими подіями. Гарна графічна реалізація – тобто адекватне володіння графічним редактором плюс назва та ім’я автора, що не розривають нещадно всю композицію. Перше місце “Поштамту” свідчить насамперед про те, що якісно зроблені обкладинки для нас поки що – не норма, а досягнення.

Друге місце: Гамлет, принц данський. Вільям Шекспір – А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА.

Тут нема чого довго пояснювати: Єрко. Та й мова не лише про обкладинку, адже її важко сприймати окремо від усієї книжки, якою можна милуватись як завгодно довго. Хто ще не тримав її в руках – знайдіть десь і хоч погортайте.

Третє місце: Авантюра. Практичні реалії мандрів по-бідняцькі. Артем Чапай – Sky Country

По правді, ми самі дещо здивовані, як “Авантюра” потрапила в цей перелік. Є підозри, що тут спрацювала симпатія до самого тексту, який так чарівно несхожий на весь сучукроліт. Якість колажу на обкладинці – десь на рівні хорошої фотожаби, мода на які вже підупадає. Сама ідея гібриду свободи на барикадах з генералом Сапатою на трасі зі зразковою розміткою посеред пустелі підкуповує хіба що безпосередньою шизонутістю – цілком в дусі самої книжки. Яка, до речі, зверстана так собі – чого варта лише рамка на кожній сторінці. Чому не використали яскравий образ із епіграфа – статую Христа з Ріо, що стоїть посеред траси й голосує обома руками – незрозуміло. Можливо, дизайнер тверезо оцінив свої сили.

Четверте місце: Шахмати для дибілів. Михайло Бриних – Факт

На диво симпатична робота з колористикою, навіть додали кольорову риму до логотипу “Коронації слова”. Дивує тільки, навіщо назву тексту пустили по скісній – тим більше, що кут нахил не зовсім  збігається з кутом шахової дошки. Бриних нарешті може забути обкладинку “Електронного пластиліну” як страшний сон.

Теги: Sky Country, «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га», «Авантюра», «Гамлет принц данський», «Поштамт», «Факт», «Шахмати для дибілів», Артем Чапай, Вільям Шекспір, Михайло Бриних, обкладинки, Чарльз Буковскі