Суперобкладинки на свій смак
19 Sep 2008 автор: lebeda
Покетбук поезії, як і носові хустинки, помада, картка поповнення рахунку і решта мотлоху в торбі, є річчю глибоко особистою. Це не яка-небудь проза, якій достатньо назви і автора, бажано на чорному тлі. Тому поетичні видання хочеться підроблять під себе.
Як от-наприклад, оце видання двохтисячників – «Дві тонни» видавництва «Маузер», оформлене суперово, як на мене.
І концепція гарна – якщо не обурюєшся із факту, що твою нетлєнку можна продавати тіки на вагу, значить, із тебе буде молодий український поет.
Але поетична книжка – річ особистого користування, тому заготраєм її в обкладинку і підписуєм так, як хочеться нам.
Жаданом.
Loading ...
translitera
неймовірно круто. Але носити ЦЕ (2 тонни) з собою і періодично почитувать – нєєє. Краще вже хоча б того ж Жадана.
дык, покетбук сьогодення – це все, що влазить в торбу. Ну хоча, щодо контенту, це да, я із вами згодна)
офігітєльно!
Этаа. Ну ты Альби жжешь. Я говорил что буду выискивать твои работы, выкупать и коллекционировать? Сказал. И это. Хм. Так и не выпили в пятницу. А я действительно хочу о чем-то серьезном с тобой поговорить. Боря в четверг на Скибу зовет.
По секрету: поки всі її роботи у мене вдома лежать. Можу продати оптом ;)
Давай обсудим финансовую сторону вопроса ; )
Нармально…
а как же я? “я же лучше собаки” (с)