Трансліт

Про шрифтові роботи Камерона Молла ми вже писали. Приємно, що на досягнутому він не зупиняється. Над шрифтовим Колізеєм, у якого навіть є свій сайт, дизайнер працював дванадцять місяців. До речі, на відео можна подивитись процес виготовлення – рекомендую.

Читати далі »

Теги: Cameron Moll, Камерон Мол, постери, типографіка

Шановні видавці, редактори, верстальники, коректори, журналісти, письменники й літературні критики, бібліофіли й бібліофоби, книжкові крадії й збиральники книжок, дизайнери й шрифтотворці!

(якщо ви себе не знайшли у переліку, то це тільки тому, що перелік насправді безмежний)

Запрошуємо всіх взяти участь у Міжнародній студентській науковій конференції «Проблеми та перспективи  розвитку сучасних видань», що відбудеться в Інституті журналістики КНУ ім. Т. Г. Шевченка 15-16 квітня 2010 року, під час якої працюватиме секція «Видавнича справа: історія та сучасність».

Якщо ви маєте що сказати за допомогою наукової доповіді про минулі, теперішні, майбутні аспекти поступу української видавничої справи, то ми будемо раді вас почути, подискутувати з вами й спільними зусиллями отримати з того практичну цінність.

Ось орієнтовні теми наукової проблематики секції:

• Історія української видавничої справи
• Видавнича справа української діаспори
• Історія зарубіжної видавничої справи
• Видатні редактори, видавці, меценати та їх роль у становленні національного книговидання
• Сучасний стан видавничої справи в Україні та світі
• Сучасні видавничі стандарти: український та світовий досвід
• Держава і книга. Законодавча база з видавничої справи
• Сучасна поліграфія та українське книговидання
• Промоція видань
• Видавничий бізнес
• Українська школа редагування
• Особливості редагування різних видів видань

Але ми аж ніяк не обмежуємо Вас у виборі цікавої, важливої, потрібної теми.

Під час роботи секції планується проведення Першого Фестивалю молодих видавців і редакторів.

Читати далі »

Реклама південноафриканської книгарні Biblioteq, що спеціалізується на книжках для рекламістів. Мені подобається з двох причин. По-перше, чого варта сама візуалізація процесу “зривання даху”. По-друге, на принтах немає ані книжок, ані літературних персонажів.

Читати далі »

Теги: Bibliote, відео, постери, реклама

Контора Classical Comics, як неважко здогадатися з назви, займається тим, що видає класичні твори англійської літератури у формі мальованих історій (графічних романів або, якщо хочете, коміксів). Причому кожен з них у трьох варіантах: із оригінальним текстом, із адаптованим до сучасної англійської та із максимально спрощеним текстом для тих, хто літер боїться.

Ось так (знизу) виглядає “Ромео і Джульєтта”.

Читати далі »

Теги: Classical Comics, «Буря», «Макбет», «Ромео і Джульєтта», Вільям Шекспір, мальовані історії

У продовження теми оригінальних закладинок,  про які нещодавно писав стронґовський. От тільки замість трави маємо ведмедів та зайців. Виглядає кумедно, а це вже чогось варте.

Читати далі »

Теги: закладинки

Сьогодні в нас знову бібліотека мрії. Навчальний центр Ролекс (Rolex Learning Center) Федеральної политехнічної школи Лозанни (EPFL) відкрився 22 лютого цього року. Будівля зведена за проектом японської SANAA. Навчальний центр являє собою відкритий простір майже без внутрішніх стін і без класичних поверхів. Геометрія будівлі  уникає прямих ліній та кутів, галереї та приміщення ніби перетікають одне в одне, не відмежовуючись при цьому й від вуличного простору. При цьому відчуття присутності в ангарі не виникає завдяки різниці висот, що імітує природні пагорби.  Для роботи з книжками є спеціально відведені “зони тиші”, для проведення семінарів – десять скляних кімнат-куль.

Основна складова центру – бібліотека EPFL – налічує понад 500 000 примірників наукової літератури.

Читати далі »

Теги: EPFL, Rolex Learning Center, архітектура, бібліотеки, Швейцарія

Увага, вперше на “Трансліті”! Гостьовий пост від стронґовського!

Anthropodermic bibliopegy – це наукова назва для оправляння книжок у людську шкіру. Виявляється, таких книжок не одна і не дві, хоча масово, звісно, їх не випускали.

Точних орієнтирів коли з’явилася подібна практика, інтернет не дає. Логічно припустити, що то сталося трохи пізніше від початку книгодрукування, орієнтовно – 16-17-те сторіччя. Принаймні одне з найраніших відомих нам видань такого штибу датоване 1632-м роком, називається Practicarum quaestionum circa leges regias Hispaniae. Зберігається вона в одній з бібліотек Гарварду і містить вказівку, що книга оправлена в шкіру Йонаса Райта, з якого зімбабвійські тубільці заживо зняли шкіру. Як каже Вікі, Йонас сам схотів прислужитися збереженню видання і попрохав зняту шкіру використати на благу справу.

Шкіра для таких маніпуляцій мало схожа на шкіру для черевиків, зокрема трапилася згадка про товщину у три аркуші паперу. Також старалися уникати неякісного матеріялу, зокрема оправлення у кілька зшитих шматків шкіри, чи, наприклад, потрапляння соска на палітурку. Втім, у Філадельфійському фізичному коледжі є книга з татуюванням на обкладинці.

Гаразд, скажете ви, це все цікаво, ти картинки давай.

Читати далі »

Теги: Anthropodermic bibliopegy, історія книги, оправи

Є до вас таке прохання. Один мій добрий знайомий, старший діґґер Києва та області що добре знається на підземеллях, хоче видати книжку, власним коштом. 620 тисяч знаків, наклад до 200 примірників, м’яка обкладинка, 84х108/32, російська мова. Можете підказати видавництво в Україні, яке умовно недорого й якісно може цим зайнятись?

Картинка для привернення уваги, звісно ж.

Празький художник Матей Крен (Matej Kren) займається переважно тим, що будує різноманітні конструкції з книжок. Зрозуміло, що всі ці малі архітектурні форми вважаються арт-об’єктами.  Враховуючи матеріал, із яким працюють решта сучасних художників, його можна навіть вважати консерватором. От що він побудував для Центру сучасного мистецтва в Лісабоні. До речі, всі використані книжки потім неушкодженими повертаються власникам. Враховуючи ціни на арт-ринку, варто було б їх нумерувати, а то просто марнотратство якесь.

Читати далі »

Теги: book art, Matej Kren, архітектура, Матей Крен

Про шрифтові татуювання ми вже писали, але, звісно ж, нема меж людській винахідливості. От, скажімо, ізраїльський дизайнер Одед Езер (Oded Ezer) нещодавно прочитав лекцію в London College of Communication у такому вигляді.

Читати далі »

Теги: Oded Ezer, ірокез, Одед Езер, панк, типографіка