Трансліт

Реклама південноафриканської книгарні Biblioteq, що спеціалізується на книжках для рекламістів. Мені подобається з двох причин. По-перше, чого варта сама візуалізація процесу “зривання даху”. По-друге, на принтах немає ані книжок, ані літературних персонажів.

Читати далі »

Теги: Bibliote, відео, постери, реклама

Контора Classical Comics, як неважко здогадатися з назви, займається тим, що видає класичні твори англійської літератури у формі мальованих історій (графічних романів або, якщо хочете, коміксів). Причому кожен з них у трьох варіантах: із оригінальним текстом, із адаптованим до сучасної англійської та із максимально спрощеним текстом для тих, хто літер боїться.

Ось так (знизу) виглядає “Ромео і Джульєтта”.

Читати далі »

Теги: Classical Comics, «Буря», «Макбет», «Ромео і Джульєтта», Вільям Шекспір, мальовані історії

У продовження теми оригінальних закладинок,  про які нещодавно писав стронґовський. От тільки замість трави маємо ведмедів та зайців. Виглядає кумедно, а це вже чогось варте.

Читати далі »

Теги: закладинки

Сьогодні в нас знову бібліотека мрії. Навчальний центр Ролекс (Rolex Learning Center) Федеральної политехнічної школи Лозанни (EPFL) відкрився 22 лютого цього року. Будівля зведена за проектом японської SANAA. Навчальний центр являє собою відкритий простір майже без внутрішніх стін і без класичних поверхів. Геометрія будівлі  уникає прямих ліній та кутів, галереї та приміщення ніби перетікають одне в одне, не відмежовуючись при цьому й від вуличного простору. При цьому відчуття присутності в ангарі не виникає завдяки різниці висот, що імітує природні пагорби.  Для роботи з книжками є спеціально відведені “зони тиші”, для проведення семінарів – десять скляних кімнат-куль.

Основна складова центру – бібліотека EPFL – налічує понад 500 000 примірників наукової літератури.

Читати далі »

Теги: EPFL, Rolex Learning Center, архітектура, бібліотеки, Швейцарія

Увага, вперше на “Трансліті”! Гостьовий пост від стронґовського!

Anthropodermic bibliopegy – це наукова назва для оправляння книжок у людську шкіру. Виявляється, таких книжок не одна і не дві, хоча масово, звісно, їх не випускали.

Точних орієнтирів коли з’явилася подібна практика, інтернет не дає. Логічно припустити, що то сталося трохи пізніше від початку книгодрукування, орієнтовно – 16-17-те сторіччя. Принаймні одне з найраніших відомих нам видань такого штибу датоване 1632-м роком, називається Practicarum quaestionum circa leges regias Hispaniae. Зберігається вона в одній з бібліотек Гарварду і містить вказівку, що книга оправлена в шкіру Йонаса Райта, з якого зімбабвійські тубільці заживо зняли шкіру. Як каже Вікі, Йонас сам схотів прислужитися збереженню видання і попрохав зняту шкіру використати на благу справу.

Шкіра для таких маніпуляцій мало схожа на шкіру для черевиків, зокрема трапилася згадка про товщину у три аркуші паперу. Також старалися уникати неякісного матеріялу, зокрема оправлення у кілька зшитих шматків шкіри, чи, наприклад, потрапляння соска на палітурку. Втім, у Філадельфійському фізичному коледжі є книга з татуюванням на обкладинці.

Гаразд, скажете ви, це все цікаво, ти картинки давай.

Читати далі »

Теги: Anthropodermic bibliopegy, історія книги, оправи

Є до вас таке прохання. Один мій добрий знайомий, старший діґґер Києва та області що добре знається на підземеллях, хоче видати книжку, власним коштом. 620 тисяч знаків, наклад до 200 примірників, м’яка обкладинка, 84х108/32, російська мова. Можете підказати видавництво в Україні, яке умовно недорого й якісно може цим зайнятись?

Картинка для привернення уваги, звісно ж.

Празький художник Матей Крен (Matej Kren) займається переважно тим, що будує різноманітні конструкції з книжок. Зрозуміло, що всі ці малі архітектурні форми вважаються арт-об’єктами.  Враховуючи матеріал, із яким працюють решта сучасних художників, його можна навіть вважати консерватором. От що він побудував для Центру сучасного мистецтва в Лісабоні. До речі, всі використані книжки потім неушкодженими повертаються власникам. Враховуючи ціни на арт-ринку, варто було б їх нумерувати, а то просто марнотратство якесь.

Читати далі »

Теги: book art, Matej Kren, архітектура, Матей Крен

Про шрифтові татуювання ми вже писали, але, звісно ж, нема меж людській винахідливості. От, скажімо, ізраїльський дизайнер Одед Езер (Oded Ezer) нещодавно прочитав лекцію в London College of Communication у такому вигляді.

Читати далі »

Теги: Oded Ezer, ірокез, Одед Езер, панк, типографіка

Про події, що відбуваються навколо книжкового магазину “Сяйво” в Києві, відомо, мабуть, кожному. Бидло-рейдерська атака, що явно вийшла за межі “корпоративного” протистояння в стилі нєзабвєнних 90-х (оскільки йдеться не стільки про чиєсь майно і бізнес, а про інтереси громадськості), триває. Пацанчікі засіли в приміщенні розгромленого магазину, і досі їх звідти ніхто не викурив. Сьогодні українські поети намагались своїм римованим словом посіяти в душах любителів творчості а-ля “пролєтают лєбєді над нашей зоной” паростки любові до чогось більш “рафінованого”. Ті ж намагались “загасити” творчість молодих мистців порошковими вогнегасниками. Таким чином майже цитуючи відомий сюжет про пожежників із роману-антиутопії Бредбері, бандити могли б претендувати на звання постмодерністів. Якби знали, що це слово означає.

Олена Максименко читає свої вірші, а незадоволені “критики” вкотре використали вогнегасник.

Книги в магазині тимчасово не продаються :)

Один із атакунів. Біля чиєї меморіальної дошки він курить, він також навряд чи знає.

Дивитись ще більше фотографій.

Теги: книгарні, книгарня «Сяйво», Олена Максименко, протест, фото

Це – не готова книжка, а лише дипломна робота художника Андреаса Крапфа (Andreas Krapf) – ілюстрації до 17 казок Братів Ґрімм (хоч він і шукає видавця). Решту ілюстрацій можна подивитись у його портфоліо.

Мене цікавить навіть не те, чи припустимі такі експерименти, зрештою, народні казки в літературній обробці завжди конвенційні. Я вагаюсь, чи роботи у такій стилістиці (осучаснення та іронія, включно з чорношкірими гномами та гладкими принцами, помножена на готично-мультяшне насильство) дійсно можуть бути ілюстраціями, шо перегукуються із текстом і розширюють прочитання, а чи це просто художні варіації на тему, які можуть бути цікавими, але абсолютно чужі для тексту.

Читати далі »

Теги: Andreas Krapf, Ілюстрація, Андреас Крапф, Брати Ґрімм