Трансліт

Цю брошуру студія dn&co. розробила для компанії London office development. Секрет – у підрізанні частини сторінок на 5 мм. Зауважте, як на відео вигинають обріз книжки перед тим, як її гортати.

Джерело: swissmiss

Теги: dn&co., відео, книжки

Поки світова видавнича індустрія готується здавати позиції під наступом електронних книжок, японці придумали, як виписати паперові книжки у наше цифрове майбутнє. Нашого героя звуть Ninomiya-kun, він метр заввишки, важить 25 кг і в алюмінієвому корпусі. Робот може читати текст із паперового носія, розміщеного на спеціальній підставці, розпізнавати його і озвучувати за допомогою синтезатора голосу. За словами розробників, після невеликого вдосконалення це буде ідеальна машина для читання дітям казок на ніч або такий оригінальний конвертор паперових книжок в аудіоформат.

Читати далі »

Теги: Ninomiya-kun, аудіокнижки, відео, майбутнє книжки, роботи

Penguin Books особисто мені подобаються своєю готовністю до експериментів на перетині літератури та цифрових технологій. І хай подібні цікаві досліди іноді межують з абсурдом, все ж таки це суттєво веселіше, ніж посипати собі голову попелом або ж навпаки пророкувати початок ери електронних читалок.

Їхній минулий проект — 21 steps, про який я писав, вийшов більш ніж цікавим. Новий, який має розпочатись восени, обіцяє бути набагато божевільнішим за свого попередника.

За словами авторів проекту — двох 19-річних студентів Чиказького університету — вони збираються стиснути твори із “золотого фонду літератури” до розміру 20 дописів у Twitter, кожен із яких, нагадуємо, не може перевищувати 140 знаків. До “золотого фонду” увійшли Данте, Шекспір, Стендаль, Джойса та — увага! – Джоан Ролінг.

“Ми поклали початок спробі звести докупи два стовпи нашого покоління”, – кажуть студенти. Сайт проекту Twittwrature про всяк випадок наголошує, що спроба втиснути світову класику у 20 твітів – це жартівлива ініціатива. Правда, є велика підозра, що американські мікроблогери гумору можуть і не помітити.

Джерело: Guardian

Теги: Penguin Books, Twitter, Twitterature, інтернет, твітература

Продовжуємо огляд, присвячений фукнціонуванню книжок у світі комп’юттерних ігор. Якщо раптом пропустили, то попередню частину читайте ось тут.

Книжка як “магічний маркер”

Тут діє просте правило: не кожна книжка на екрані монітору свідчить про те, що десь поруч зачаївся могутній чарівник. Але якщо маг таки з’являється, то в нього обов’язково має бути мінімум одна магічна книга. Звісно, трапляються й винятки, але якраз у такій кількості, щоб підтвердити правило. Ось як виглядає “таємна кімната” злого чаклуна зі старого квесту King’s Quest III: To Heir is Human.  Власне книга заклять лежить розгорнута на столі, але ті, що стоять у шафі, теж либонь — не просто белетристика.

Читати далі »

Теги: Heroes of Might and Magic, King's Quest III: To Heir is Human, Ragnarok Online, комп'ютерні ігри

Художник-концептуаліст та журналіст із Сан-Франциско Джонатан Кітс (Jonathon Keats) намагається відродити “повільну літературу” у вік гіпершвидкого обміну інформацією. Для цього він написав історію, яку можна буде прочитати не швидше ніж за тисячу років.

Сам текст, надрукований на обкладинці нещодавно випущеного Opium Magazine, складається всього лише з дев’ятьох слів.

Сам технічний прийом друку простий і дотепний. На обкладинку надруковується подвійний шар стандартного чорного чорнила, що маскує дев’ять надрукованих слів. Під дією ультрафіолету слова будуть проявлятися на обкладинці, зі швидкістю десь одне слово на сто років.

“Напевно, дуже весело читати блоги, – каже він, – але дещо суттєве назавжди втрачається, коли сприймання слів вимірюється лише швидкістю. Моє тисячолітнє оповідання — це антидот, протиотрута. Враховуючи техніку друкування, яку я обрав, прочитати одне слово може зайняти ціле століття. Це навіть повільніше аніж читання Пруста”.

Джерело: Wired

Теги: Jonathon Keats, Джонатан Кітс, швидкість читання

Закінчення. Початок дивіться отут.

Лавреат Нобелівської премії 2008 року та численних французьких премій, Жан-Марі Ґюстав Ле Клезіо народився 1940 року в Ніцці у родині лікаря-хірурга. Коли майбутньому письменникові було 8 років, родина переїхала до Нігерії. Мабуть, звідти автор виніс цікавість до екзотичних середовищ, яку читач помітить і в пропонованому нижче уривкові. В Африці ж автор став і білінгвом, опанувавши англійську так само добре, як рідну. Вчився в багатьох університетах і в багатьох університетах викладав. Із 60-х років – публікує коротку і довгу прозу. Пізніше зажив слави відлюдника, коли на кілька років переселився в джунґлі до американських тубільців. Перекладав їхні народні перекази й епоси. Ле Клезіо – один із найважливіших авторів сучасної Франції. Йому притаманні водночас легкість оповіді й світоглядний зв’язок зі спадщиною екзистенціялізму.

Пропонуємо перший переклад Ле Клезіо українською мовою – продовження першого розділу роману “Золота рибка” (1996); книжка розповідає історію молодої арабки, що спромоглася стати знаною джазовою співачкою в Америці.

Читати далі »

Теги: Ле Клезіо

Стосунки між книжками та відеоіграми зазвичай описують в межах риторики “ceci tuera cela – це вб’є те”. З просвітницьких позицій, звісно, це виправдано: підліток, яка має PSP, навряд чи піде в районну бібліотеку по чергову порцію Жуля Верна чи Купера. Однак реальні взаємовпливи “традиційної літератури” та відеоігор набагато ширші ніж боротьба за ринок чи — як кому подобається – незрілі юнацькі душі.

Сценарій комп’ютерної гри — літературний твір такою ж мірою, як і сценарій серіалу. Зрозуміло що, мова йде не про художній чи ідеологічний бік, а про технологію побудови сюжету, діалогів, підтримання напруги тощо. Переробка сценаріїв успішних ігор в романну форму, або ціла книжкова серія за мотивами ігрового світу — найбільш очевидний і банальний варіант. Більш цікавий — використання в літературному тексті ігрової логіки та суто ігрових методів ведення сюжету, як це робить Пьотр Бормор, тут же можна згадати й класичне оповідання Пєлєвіна.

Однак не менш цікаво — змінити оптику і поглянути, яким чином література та книжки присутні в іграх, яким значенням вони наділені та яку функцію відіграють.

Знову ж таки, варіанти використання відомого літературного твору як сценарію для гри — найбільш очевидні, хоч інколи й тут трапляються курйози.

Однак зараз нас цікавить, яким саме чином книжки фігурують у комп’ютерних іграх, їхні типові семантичні рамки, функції та особливості використання в ігровому синтаксисі.  Цьому зацікавленню ми присвятимо кілька постів, кожен із яких буде описувати один із прийомів вплетення книжок в ігрову механіку та сюжет.

Читати далі »

Теги: King's Quest II: Romancing the Stones, The Legend of Kyrandia: Book One, комп'ютерні ігри

От бувають такі збіги. Готуєш звичайний собі, нічим не прикметний пост, а він виявляється – на злобу дня. Втім, хотів я написати всього-на-всього про дещо незвичну рекламу презервативів, самі гляньте. Якщо відкинути певні риторичні запитання – скажімо, чи презервативи потрібні літературним героям в таких ситуаціях саме для “відкриття насолоди”, і чим насолода без запобіжних засобів була би гіршою – то мене цікавить тільки одна деталь. Гаразд, білосніжка – архетипний сюжет і класика порно. Про нецензурований варіант оповідок Шахерезади  – також нема мови. Але чому третій текст – саме “Ромео та Джульєта”, а не якийсь там “Декамерон” чи Гаргантюа?

Читати далі »

Теги: реклама, секс

Нас дуже тішить, що читачі не забувають про “Трансліт” навіть під час нашої, так би мовити, творчої паузи. Особливо такі талановиті читачі, як vtilennya, авторка отаких симпатичних блокнотів. Детальніше їх роздивитись, а також переглянути інші рукотвори, можна на її особистому сайті. Ми ж сподіваємось, що відтак vtilennya час від часу буде тішити нас своїми роботами.

Читати далі »

Теги: блокноти

Данило Євтухов (instant_dan)- редактор порталу “DELFI”, студент-соціолог НаУКМА.

Читати далі »

Теги: Данило Євтухов, фото